Elit

8 березня присвячується: винаходи жінок та їх роль у розвитку автомобілебудування

5 марта 2015

Всім добре знайоме англійське прислів’я про те, що за кожним видатним чоловіком стоїть видатна жінка. Гала Градіва та Сальвадор Далі, Олена й Михайло Булгакови, Анна та Генрі Форд – це лише початок списку. З незапам’ятних часів жінка була не лише музою для чоловіка, а й вірним другом і помічником у починаннях всіх його справах.

Коли Генрі Форд вирішив сконструювати новий тип двигуна, його дружина Анна тримала ліхтар над головою свого чоловіка довгими зимовими вечорами. І так тривало три роки, поки той не досяг своєї мети. Через багато років у Генрі Форда запитали, ким би він хотів бути в наступному житті. «Мені абсолютно все одно, ким я буду в наступних втіленнях, – відповів він. – Головне, щоб поруч зі мною була моя дружина».

Однак не завжди трапляється так, що видатні жінки стоять десь за спиною, у тіні свого чоловіка, оцінені та винагороджені постфактум. Все частіше і голосніше звучать імена представниць прекрасної статі, яким людство зобов’язане не одним десятком відкриттів і винаходів. І якщо ви думаєте, що пов’язані вони виключно зі світом сковорідок, губної помади та бігуді, то ви помиляєтеся. Напередодні Міжнародного жіночого дня ми пропонуємо вашій увазі історію чотирьох жінок і їхніх винаходів, без яких сучасні автомобілі були б дещо іншими.

Склоочисники

Мало хто знає, але за давніх часів, коли ще не було склоочисників, водії справлялися з брудом на лобовому склі за допомогою … дружин! Так-так, жінкам доводилося і в сніг, і в град вибігати з машини, щоб протерти лобове скло. Не дивно, що водії скептично поставилися до «двірників», винайдених Мері Андерсон у 1903 році. Вони вважали, що набагато безпечніше вести машину, коли нічого не видно з-за дощу та снігу, або виганяти у негоду своїх дружин (адже вони куди чистіше, та ще й з любов’ю зроблять таку дрібницю), ніж відволікатися від дороги і натискати на важіль, щоб очистити скло.

Перші склоочисники Андерсон мали відносно просту конструкцію – по суті, вони представляли собою встановлений у машині важіль, який управляв прикріпленою ззовні гумовою планкою. Важелем водій міг пересувати склоочисник по склу, стираючи наліплений сніг; встановлений на очищувальну планку важіль робив очищення особливо ефективним.

Інша винахідниця, Шарлотта Бріджвуд, запропонувала автоматичну версію склоочисників із електричним коліщатком у 1917 році. Втім, її двірники чоловікам теж не припали до смаку. Однак Шарлотта стала першою, кому вдалося створити щось дійсно зручне і практичне.

Сьогодні одним із лідерів серед виробників склоочисників є компанія Bosch. Основні заводи з виготовлення щіток знаходяться у Китаї (м.Чанша), Сербії (м.Белград) і Бельгії (м.Тінен). Останній є основним центром виробництва та всіх інноваційних розробок у сфері склоочисних технологій з 1973 року. Сьогодні щітки Bosch поставляються на конвеєр понад 30 провідних автомобільних марок. Загалом щодня у світі виробляється приблизно 420 тисяч склоочисників, кожен з яких за час своєї служби очищує поверхню, яка дорівнює площі 60 футбольних полів, і проходить відстань близько 800 км!

Глушник

Перші автомобілі випускалися без глушників шуму і ревіли як несамовиті під час руху. Перебувати поряд з таким працюючим агрегатом було не дуже комфортно, а про те, щоб їхати в самому автомобілі – і говорити не доводиться. Природно, що такі ніжні створіння, як жінки, насилу переносили таке «задоволення», як, наприклад, подорож за місто. Мало того, що постійний рев двигуна лякав місцевих жителів і викликав неоднозначні погляди перехожих, так ще й власний чоловік не чув останніх міських пліток, які потім доводилося переказувати. Та ще й з хворою від шуму головою і у знервованому стані. У 1917 році американка Ель Долорес Джонс врятувала жінок і світ від гучного ревіння двигуна автомобіля, придумавши не що інше, як автомобільний глушник. Називався він тоді акустичним фільтром.

Високооктановий бензин

Наказ про вдосконалення пального надійшов особисто від Сталіна одразу після Великої Вітчизняної війни. Розробкою зайнялася група вчених під керівництвом Ганни Межлумової в одній із центральних лабораторій великого нафтопереробного підприємства міста Грозний.

Наказ Сталіна був однозначний: «Поки не вийде, до Москви не повертайтеся!». І в неї вийшло. Завдяки цій тендітній жінці мільйони чоловіків можуть заправляти своїх залізних коней якісним пальним.

Варто зазначити, що винаходи Ганни лягли в основу 24 патентів..